Як підтримати себе під час війни. Частина четверта: душа

  • Як підтримати себе під час війни. Частина четверта: душа

Відомий вислів «душа болить» сьогодні знайомий чи не кожному українцю. Війна вносить свої жорсткі корективи у людське життя. І все-таки варто докласти зусиль на всіх рівнях: і фізичному, і ментальному, і чуттєвому, аби вистояти у цей нелегкий час і зберегти себе як особистість.

Три попередні матеріали з циклу «Як підтримати себе під час війни» були присвячені корисним порадам щодо збереження стійкості на рівні розуму, тіла і почуттів. У цій публікації йтиметься про душу. Читайте поради від від психологині-консультантки, арт-терапевтки, художниці, авторки книг «Мамські історії», «Золота риба», «Під клаптиковою ковдрою» та метафоричних карт «Хочу на ручки» і «Краще за цукерки» Оллі СКОРДІНОЇ.

У цій статті ви прочитаєте:

  • Чому так важливо знайти для себе справу.
  • Про вищий сенс життя.
  • Про підтримку жінок роду.

Щоб підтримати душу

  1. Знайдіть собі справу.

    Одне з найважливіших опорних занять для того, щоб зберегти свій ресурс, – корисна справа! Корисна для інших справа допомагає одразу в усіх напрямках:

    • концентрує розум на важливій діяльності, відволікаючи від страшних картинок і новин;
    • єднає з людьми, яким можна довіряти, ділитися, проживати важкі почуття у єдності, а не наодинці. Відчувати, що інші відчувають те саме;
    • мобілізує тіло у напрямку творення, а не руйнування чи саморуйнування.

    Через справу, через важливе заняття в такий буремний час проходить світло з душ і зберігається сила духу, віра та душевна стійкість.

    Зовсім не важливо, яке це заняття. Важливо, щоб ми та люди, для яких ми це робимо, відчували його цінність.

    Що можна робити?

    • Готувати їжу для сім'ї чи для воїнів.
    • Розповідати всьому світу про те, що в Україні відбувається, працювати і фінансово підтримувати армію.
    • Збирати кошти і купувати спорядження для наших захисників і захисниць.
    • Лікувати, знаходити медикаменти.
    • Перевозити людей.
    • Малювати, грати, співати, писати і творчістю підтримувати дух, настрій, спокій, віру.
    • Дбати про дитину, родину, рідних, сусідів.
    • Підтримувати словом, мовчанням, обіймами…

    Це дуже важливо – не знерухомлюватися, а мати можливість рухатись, діяти і розвиватися! Діяти на користь собі і людям. Діяти, щоб зробити свій внесок у перемогу, здоров'я нації, історію.

    Спробуйте відшукати справу для себе! Можливо, ви її ще не віднайшли. Можливо, віднайшли і не помітили. Можливо, робите і знаєте, що робите і навіщо.


    Читайте також: Як підтримати себе під час війни. Частина третя: тіло


    Важливо жити, робити корисну для країни, людей, родини справу, а не застрягати в страшних думках, почуттях і нерухомості.

  2. Вищий сенс.

    Заради чого я зараз живу? Заради чого я роблю те, що роблю? За цими питаннями сховано сенс, який може підтримувати наше єство, нашу душу і вести світлом, як маяк провадить кораблі.


    Читайте також: Як підтримати себе під час війни. Частина перша: розум


    Заради теперішнього, заради процвітання країни, заради дітей і продовження роду, заради кохання, заради відданості…

    Є щось, що більше за нас. Більше за наше людське існування як окремої людини. І це Більше дуже підтримує дух і душу, розум, тіло і серце. Воно про те, що існувало завжди і буде існувати після нас.

    Якщо ми знаходимо це Більше, цей вищий сенс у тому, що робимо, у своєму житті зараз, то нам легше пережити і «провину вцілілого», й тривогу про те, що може бути, і страх перебування у гарячих точках.

    Редакція рекомендує: Книга Золота Риба | Оллі Скордіна Це казка-практикум про цінність себе. Нехай вас не бентежить казкова форма. У ній ховаються головні сенси і архетипи, які допомагають знайти вихід із важких емоційних станів, зібрати себе заново, підтримати, навчитися приймати підтримку і зберігати цінність себе протягом життя, незважаючи на зовнішні обставини. Терапевтична цінність книги – в перевірених практиках для роботи з темою самоцінності.

    Ми можемо виписати все, що робимо за цілий день, і запитати: «Навіщо я це роблю? Який у цьому сенс? Для кого це? Що буде, якщо я припиню це робити? Як себе відчують близькі люди; люди, для яких я це роблю? Чого в світі стане менше?»

    Якщо ви не можете самі знайти відповіді, запитайте інших людей. Тих, які поряд з вами, читають вас у соцмережах, тих, для кого ви робите те, що робите.

    Сенс же у всьому, що ми робимо, і у кожному з нас, навіть якщо ми його не бачимо. Але коли ми його знаходимо чи відчуваємо, хочеться бути і жити.

  3. Приймати підтримку від жінок роду/роду.

    У нашому роду є багато підтримки для переживання війн. Не одне покоління вижило під час війни, пережило її і продовжило жити, працювати, творити.

    Редакція рекомендує: Електронна книга Мамські історії | Оллі Скордіна «Мамські історії» – це життєвий досвід молодої мами, яка дуже довго чекала на народження свого малюка. У книзі зібрано весь її досвід невдач і успіхів, печалей і радостей, сліз і посмішок. І, що не менш важливо, в ній пропонуються інструменти, які допоможуть і вам відповісти на свої запитання, налагодити духовний зв'язок із дитиною, відчути особисту гармонію материнства.

    Заплющіть очі. Уявіть, що зі спини вас обіймає багато долонь. Там мамині руки. Бабусині руки. Прабабусині руки. Прапрапрабабусині руки… Як цих жінок звати? Якими вони були? Згадайте. Уявіть у деталях.

    Ці руки теплі. Вони гріють. Вони бережуть вас. Праматусі усміхаються, бо знають, що все буде добре. Вони впоралися і ви впораєтеся. Вони вижили – і ви виживете.

    Можна намалювати цих жінок позаду себе і буквально подивитися на них. Написати їхні імена. Відчути.

    Так ми відновлюємо зв'язок з тими, кому вдалося. З тими, хто жив, щоб тепер жили ми. З тими, хто готовий нас підтримувати і вести далі в житті.

    Редакція рекомендує: Журнал Колесо Життя № 4 (140) '21 Подих мудрості і милосердя Ми всі сплетені з ран. Проте саме вони запрошують нас пригадати головне і визначитися. Адже рани – це щастя, яке опинилося у пастці пітьми. Усвідомивши це, проживши досвід своєї недосконалості, ми розвиваємо здатність серця приймати недосконалості інших не як діагноз чи вирок, а як сьогоднішню реальність. Завтра може все змінитися. І стане по-іншому. Випуск “Подих мудрості і милосердя” – про роздуми, висновки, уроки, подолання і досягнення на шляху з’єднання зі своїм серцем.

  4. Молитва

    Є те, що більше, ніж ми. Народ, море, земля, сонце, космос, природа, ангел-охоронець, Бог. Те, у що ми віримо, – те й добре. Коли ми спілкуємося з цим більшим, ми отримуємо досвід контакту з тим та довіри до того, що ми не можемо зрозуміти, чим ми не можемо керувати.

    Цей досвід і такі розмови підтримують ту частину нас, яка підтримує розум, тіло і почуття. Такі розмови підтримують нашу Душу. Частку божественного і невідомого, якому відомо все. У якого все на своєму місці і так, як треба.


    Читайте також: Як підтримати себе під час війни. Частина друга: почуття


    Можна своїми словами поговорити з цим Більшим, на якого кожна душа може спиратися, можна вже існуючою молитвою.

    Наприклад, такою:

    «Боже, прошу, даруй мені спокій
    Прийняти те, що я не можу змінити;
    Сміливість змінити те, що я можу;
    І мудрість побачити різницю.
    Жити кожен день, як єдиний;
    Насолоджуватися цим моментом, як єдиним;
    Сприймати труднощі, як шлях до миру;
    Приймати, як Він, цей грішний світ,
    Як є, а не так, як я хотіла би;
    Вірити, що Він робить все так, як треба,
    Якщо я віддаюся Його волі;
    Щоб я могла бути достатньо щасливою у цьому житті
    І надзвичайно щасливою з Ним
    Назавжди в наступному.
    Амінь».

    (за Рейнольдом Нібуром).

    Довіряючи те, що ми не можемо змінити, Більшому, ми заспокоюємося на глибинному рівні так, що можемо продовжувати жити і займатися своєю важливою справою. Проходити крізь труднощі, невдачі, падати та вставати знову.

    Бережіть себе та інших поряд. Підтримуйте себе та інших поряд. Живіть.

19.04.2022 14:13:27
0
166

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!