Чиказька сімка: 7 основних психосоматичних хвороб

  • Чиказька сімка: 7 основних психосоматичних хвороб

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Звідки беруться хвороби
  • Чинники, які впливають на здоров'я організму
  • Як читати своє тіло
  • Методи напрацювання здоров'я

Психосоматичними називаються ті хвороби тіла, причини яких криються у психіці. Ще у 30-ті роки ХХ сторіччя в Америці з'явилася концепція, відповідно до якої психосоматичних хвороб існує сього сім. Це так звана відома чиказька сімка: виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, нейродерміт із псоріазом, бронхіальна астма, гіпертонія, гіперфункція щитоподібної залози (тиреотоксикоз), ревматоїдний артрит (тепер цей список доповнили інші хвороби).

Про тісний зв'язок нашої психіки та наших хвороб добре знали наші прадіди, від яких до нас дійшла відома фраза “всі хвороби від нервів”. Люди були спостережливими й бачили: якщо людина має певні психологічні проблеми або переживає критичні моменти у своєму житті - на рівні тіла відбуватимуться зміни.

Бий або біжи

Щоб людина вижила як вид, у неї вбудовані базові інстинкти. Наприклад: коли людина стикається з реальною небезпекою, то включається набір реакцій, відомих під назвою “бий або біжи”. Коли виникає ситуація, яку свідомість зчитує як небезпеку, миттєво запускається низка реакцій. Якщо небезпеці можна протистояти, то ми починаємо оборонятися.Але кщо небезпека перевищує наші можливості самозахисту, “біжимо”.

Це відбувається автоматично, на рівні вегетативної нервової системи. Якщо на центральну нервову систему ще можна впливати (установками, диханням), то вегетативна спрацьовує самостійно, без нашого впливу. У кров блискавично впорскуються гормони стресу, які негайно вмикають весь організм.

У ситуації “бий або біжи” що слід робити? Потрібна сила, щоб оборонятися. Тож до рук, ніг, до скелету, до голови активно надходитиме кров, а до тих органів, які в цей момент не є важливими, надходження крові обмежиться. Травна система у такий момент не просто загальмовується, а зупиняється, при цьому система виділення, щоб було легше “тікати”, скидає баласт: наприклад, може спостерігатися активне потовиділення. Кров приливає до голови, щоб мозок сприймав кровообіг сповна, з'являється тунельний зір (тобто наводиться різкість, а периферійний зір відключається, але він включиться, якщо небезпека мине).


Читайте також: Чи корисно прокидатися з будильником


Повторення непотрібного

Що ми вважаємо небезпекою? Злий начальник - це небезпека? Так, особливо, якщо ми його боїмося і він нас пригнічує, причому навіть не важливо кричить він чи ні; вже сама його присутність викликає дискомфорт. Це може бути і якась віртуальна небезпека на зразок того, що ми боїмося змій і реагуємо на будь-який шурхіт, коли йдемо лісом. Ніде поблизу немає змії, але у людини виникає реакція, що поруч наявна небезпека. Тут природа зіграла з нами злий жарт: у нас дуже добре розвинувся головний мозок, ми стали цивілізованими, але усі інстинкти, закладені в нас для виживання, як і раніше спрацьовуютьс у людини виникає незалежно від того, реальною є небезпека чи віртуальною.

Згадаймо ще одне стійке словосполучення - “не переварюю”. Так людина говорить про ситуацію, з якою вона неспроможна впоратися, і ця реакцію безпосередньо пов'язана з фізіологією. Ми вже згадували про те, що у ситуації, яку вважаємо небезпечною, травна система блокується.

Щоб зупинити травну систему, організму потрібен спазм. Спазм - це певні скорочення в окремій ділянці нашого тіла, напруга, стискання. Якщо небезпека минула і ми правильно відновлюємося, за спазмом і стисненням має настати розслаблення.

Якщо ми регулярно переживаємо одні й ті ж ситуації (той же приклад з начальником), цей спазм виникає знову й знову в тому ж місці. Ми начебто відновилися, але переживаємо свій страх знову й знову. Спазмуючись наші м'язи перетискають судини, які забезпечують нерв, і у цій частині тіла порушується кровопостачання та зворотний відтік, тобто кров і лімфа неправильно циркулюють у цій ділянці. Відповідний орган стає слабким і вразливим, оскільки знижується місцевий імунітет.

Редакція рекомендує: Піклуйтеся про свій розум так само, як і про тіло, разом з книгою від гештальт-терапевта Ольги Альоїіної «Роздуми за філіжанкою кави»

Вчимося читати тіло

Чи помічали ви, що люди з однаковими захворюваннями чимось схожі? Кожна частина тіла є віддзеркаленням якоїсь функції нашої свідомості. На рівні абсолютно різних структур виникають ураження, за якими можна опосередковано розмірковувати, що відбувається.

Щоб краще зрозуміти це, варто хоча б базисно читати тіло людини, знати, що за що відповідає. Якщо розглянемо опорно-руховий апарат, то з чим би ми його проасоціювали? Тримати, підтримувати. Якщо говорити мовою психіки, то з якими психічними функціями, характеристиками можна було б це пов'язати? Психологи встановили, що кісткова система пов'язана з набором базових цінностей людини. Це те, від чого відштовхується людина, на чому будує свій світогляд; це каркас її життя, певний фундамент. Якщо у людини відбувається крах життєвих цінностей, руйнується те, на чому все грунтувалося, якщо виникає розуміння, переживання того, що життя цілкомо відрізняється від того, що вона собі уявляла, то у людини неминуче виникне певна слабкість у кістковій системі, певна патологія, пов'язана з нею.

Суглоби відповідають за здатність до змін. Якщо опинитися у ситуації, коли відбуваються або вкрай необхідні зміни, хоча вони і не влаштовують з якоїсь причини, то слід намагатися зафіксувати старе. Тут і виникають проблеми з суглобами, певні запальні процеси в них. Саме тому психосоматична причина остеохондрозів, артритів - це спроба (в глобальному сенсі) залишити все таким же, якебуло раніше. Це поширена проблема серед людей літнього віку.

Якщо ми розуміємо, як це працює, то можемо цьому ефективно протидіяти.


Читайте також: Які органи відповідають за енергообмін в організмі


Ліве й праве

Ліва й права половини тіла людини теж мають певні значення. Ліва сторона показує, наскільки людина в гармонії з собою, права - наскільки вона гармонійна зі своїм відчуттям себе у соціальній реалізації. Можна сказати й інакше: права сторона показує, наскільки людина дружить з самою собою, а ліва - з іншими. Якщо я відчуваю, що Я-соціальне проявлене гірше, то у мене поступово формуватиметься перекіс, розвиватиметься сколіоз, я ходитиму до лікарів, масажистів. Але поки первинний конфлікт не зникне, глобально ця проблема не розв'яжеться.

Ще одна пара полярностей: ліва сторона пов'язана з жіночим началом, права - з чоловічим. Якщо у жінки виникає ситуація у житті, коли вона виховує дитину одна і їй доводиться виконувати у своїй родині функції чоловіка теж, то у неї права сторона домінуватиме, переважатиме. З'являється підвищений тонус тканин справа, виникає напруга у хребті, внутрішніх органах, починається остеохондроз, грижі, проблеми з суглобами.

Детальніше про взаємозв'язок хвороб і психологічних чинників можете прочитати у статті:


Читайте також: Психосоматика, або звідки виникають наші хвороби


Те ж саме відбувається, якщо тата у родині було мало, якщо він був завжди на роботі, а мами було багато, або якщо тато не був головним , а лідером була мама, у дитини автоматично домінуватиме ліва сторона, а права буде запалою, тонус тканин і м'язів буде несиметричним.

Коли така дитина виросте, цю ж парадигму виховання вона передаватиме своїм дітям, і це саме той механізм, коли схильність до психосоматичних розладів передається спадково.

Ми можемо серйозно займатися спортом, можемо довго ходити до лікарів, але поки ми не виявимо несиметричності у своєму реагуванні, поки наша поведінка не стане збалансованою, проблеми не зникнуть.

Здоров'я можна напрацювати

Глобальний висновок має бути не таким: якщо у мене болить печінка, то я шукаю причину, чому вона болить, і лікую саме печінку. Питання не в тому навіть, щоб визначити собі певний діагноз; з цим простіше розібратися, якщо знайдеш першопричину.

Але глобальний висновок має бути чітко зрозумілим: наші думки, емоції, наші уявлення про себе, певні установки - все це безпосередньо впливає на наше здоров'я. Головний висновок: здоров'ям можна перейматися окремо і точково але лише тоді, коли щось заболіло, слід лікувати це місце. Головний висновок саме у тому, що ти можеш напрацювати здоров'я, тільки працюючи з собою як із єдиним цілим.

Здатність до саморегуляції реально можна натренувати. Адже це не якась даність того, що один є від народження здоровішим, а інший - менш здоровим. Це саме ті здібності людини, які вона може напрацьовувати. Якщо людина вже захворіла, вона веде себе залежно від своїх поглядів на те, як правильніше лікуватися. Але найважливішими є періоди між хворобами, коли, власне, і можна напрацьовувати певні ресурси.

Ця стаття є інформаційною й не може бути інструкцією до самолікування.


Олена та В'ячеслав Смірнови
07.07.2019 00:00:00
0
5094

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!
Замовити зворотнй дзвінок


© Интернет-магазин «Колесо Жизни»
Платіжні системи: