Вышитый генокод

  • Вышитый генокод

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Який смисловий і сакральний сенс несе вишиванка;
  • Які 5 цивілізацій сплелися в українському народі;
  • Як захистити себе за допомогою вишиванки.

Кожен етнос відрізняють 4 ознаки: мова, костюм, їжа (національна кухня) та житло, яке теж має свій національний колорит.

Одяг несе велике смислове навантаження. Насамперед це сигнальна функція – хто перед нами: дівчина, наречена, заміжня жінка або жінка у віці? Наряд несе також колосальне сакральне навантаження: коли ми надягаємо певну сорочку, то це маркер не тільки зовнішній для наших очей, це і маркер на тонкому, духовному, трансцендентному рівні для включення певних комплексів енергій. Наприклад, якщо вагітна жінка одягає певну сорочку, у неї, як бджоли біля вулика, роїться цілий сонм тонких енергій, те, що ми можемо назвати в церковній традиції ангелами, а в народній традиції ці ангели зображуються теж крилатими, тільки у вигляді пташок. Ці тонкі енергії, сутності оточують енергетичне поле жінки, яка носить дитину, і, відповідно, оберігають плід і лоно. А коли жінка вже народила дитину, вона цю сорочку з себе знімала і клала у скриню до наступної вагітності, вона не одягала її просто так.

Візерунки, які прикрашають одяг, відрізняються за статтю, множимо на 4 пори року і бачимо цілий океан інформації, яку навіть фахівці подеколи прочитати не можуть. Різні території мають специфічну, неповторну та унікальну енергетику. І саме ця земля, саме ці енергії земні, диктують тому етносу, що проживає на ній, ті специфічні коди, ключі, які з'єднують небо і землю. По суті уся вишивка або ткацтво – це не декор, а коди і ключі, які дозволяють нам відкривати небесну браму, допомагають співпрацювати небу і землі.

Люди знали цю древню космічну мову, існує першоджерело, і воно єдине. Коли ми починаємо аналізувати орнаментику, символи і знаки, то не можемо сказати, що якийсь орнамент створили типові гуцули і тут історія суто Гуцульщини. Ні, такі ж орнаменти, із таким же набором структурних елементів, є в досить віддалених частинах світу. Але колорит гуцульської вишивки дійсно унікальний і неповторний, тому що Карпати дають саме такий комплекс енергій, саме з таким колоритом.

Українська вишивка

Україна розділена Дніпром, ніби хребтом, на дві частини – лівобережну і правобережну. Ми знаємо в духовно-езотеричній традиції праву сторону – яньську, чоловічу, і ліву сторону – іньську, тобто жіночу. Із Дніпром і Україною точно так само. Правобережна Україна – це домінанта яньських енергій, в орнаментах переважають геометричні елементи. А Лівобережжя – це іньський полюс, мінусовий аспект, тут у сорочках чоловічих і жіночих також геометричні орнаменти, але ми бачимо, особливо в рушниках, дуже багато рослинних елементів.

У ХХ столітті все більше і більше почав поширюватися рослинний орнамент, цьому посприяла технологія, яка прийшла до нас із Західної Європи і з Азії, це хрестик і гладь. Так склалося, що з тієї багатої технологічної спадщини, понад 250 вишитих швів, на сьогодні маємо в основному 2 – хрестик і гладь.

Хрестик і гладь прийшли до нас тільки у ХХ столітті! До цього кожен регіон вишивав свої візерунки своїми техніками. Звичайно, є техніки і шви, які поширені майже у всій Україні. Як правило, це найдавніші зразки орнаментів, які відтворюють ткані візерунки: це нанизування, заволікання, низь... Поділля, Полісся, весь Карпатський регіон знає ці техніки. Південно-східна частина заселилася набагато пізніше. Це XVII століття. Це дике поле, яким кочові народи рухалися то в одну, то в іншу сторону, це міграційні потоки Великим шовковим шляхом із Європи в Азію, із заходу на схід, і також великі міграції за траєкторією північ-південь, із варяг у греки. Чому Україна має таку багату і цікаву культуру? Із одного боку, тому що це землеробська країна, а з іншого – через своє геополітичне положення на перехресті основних міграційних потоків. Ми говоримо про Індоєвропу, оскільки Великим шовковим шляхом кілька тисяч років рухалися каравани, які привозили на землі України шовк, золоті-срібні нитки, зразки шовкових, парчевих тканин. Тому українська вишивка дуже багата, цікава, різноманітна, і у кожного регіону є своє обличчя. Одяг – це візитна картка, і ніхто не намагався скопіювати чуже. Якщо воно і привносилося звідкись, то це робилося поступово й асимілювалося, пропускалося через ментальність, душу, і тоді вже вкорінювалося, виробивши певну традицію.

Форма і зміст

У ХХ столітті все порушилося, так пішла швидкими темпами індустріалізація, селяни переїжджали в міста. Можна такий напівжартівливий приклад навести: дівчата на Андрія ворожать і кидають черевичок через себе і через будинок. Але як треба черевичок кинути, щоб він через п'ятиповерховий будинок перелетів? Усе це просто відійшло. Форма залишилася, а зміст...

Начебто збереглася традиція прикрашати верхню частину рукава вишивкою, тільки вже замість сакральних мотивів маємо букетики із троянд французького походження, так звану брокарівську вишивку, про яку Олена Пчілка писала, що наш український стиль починає псуватися, спотворюватися, і замість стародавніх візерунків ... можна побачити страшну наляпистість, якісь неможливі троянди, строкаті зуби, і все це ріже очі і робить із рукава ... шматок московського ситцю найбезглуздішого смаку. Це з передмови до 4-го видання українських узорів, 1-ше видання – це 1878 рік.

І професор Університету святого Володимира (це наш нинішній Шевченко, червоний корпус) Григорій Павлуцький видав у 1927 році класичну працю «Історія українського орнаменту», у якій зазначив: «Сучасне поширене вишивання червоним і чорним хрестиком до української вишивки не має ніякого відношення». І цим поставив жирну крапку на дискусіях: «Ой, це наше або не наше?». Це не традиція, це мода, яка з'явилася у ХХ, де-не-де, може, ще в кінці XIX століття. Тобто така загальноєвропейська мода.

Усі орнаменти мають багаторівневу складну систему семантики, символіки. А коли ми бачимо цю пишну троянду, то це троянда і більше нічого. Що ми можемо про неї сказати? Ну, символ дівоцтва, ще якоїсь філософії трохи нагнати. А за мотивами восьмикутної зірки, у народі називається повна шток-рожа або квітуча троянда, там стільки рівнів, ми про цю зірку можемо говорити з ранку до вечора!

5 цивілізацій і 5 кольорів

5 типів українців, яких за антропологією визначив Федір Вовк, є тим джерелом, із якого склався український народ у межах сучасної України, це 5 різних цивілізацій. Якщо говорити про шаровари, то це тільки центральний, або Наддніпрянський, тип. Коли ми говоримо про український одяг, повинні додавати: український полтавський, український поліський, український карпатський костюм або український, Вінницька область, якщо брати за областями, оскільки він буде дуже-дуже різним.

Однак у вишивці й одязі є і те, що властиве всій Україні. Що ж нас об'єднує?

Використання білого полотна. У нас не використовувалися кольорові тканини для натільного наряду (сорочок), а також для таких обрядових, сакральних речей, як рушники. Якщо ми бачимо у сусідів (Московське князівство) використання кольорових тканин в одязі й у рушниках, то це вплив традицій тюркських кочових народів, і це говорить також не на користь того, що народ є якимось братом нам. Це один момент.

Пошана білої вишивки. Тобто вишивання білим по білому – наша давня традиція, у якій простежується культ Батька-творця, який є в образі білого світла, сонця, вогню і, звичайно, у білому кольорі. Тому наші предки білили хати зовні і всередині (не тільки глинобитні, але навіть і дерев'яні) та вибілювали полотно конопляне і льняне для сорочок і рушників. І звичайно, і сорочки, і рушники вишивали білим по білому. Для того, щоб шити біллю, тобто добре вибіленими лляними нитками, недостатньо було за 1 сезон відбілити ці нитки, як полотно білили. 3 роки поспіль треба було вибілювати ці нитки, щоб потім вони отримали особливі енергетичні властивості. Це також говорить про те, що вишивка несе не стільки декоративну функцію. Зараз можна відбілити нитки у хлорці дуже швидко, але в тих нитках буде енергетика хлорки, нам її не треба. Нам потрібна енергетика землі, сонця, вітру, води, коли всі формотворчі стихії беруть участь у відбілюванні, тобто в наданні ознак світла полотну і ниткам для вишивання. І тоді сакральний візерунок, вишитий цими нитками з молитвою, із піснею, набуває колосального значення.

5 основних кольорів у вишивці: білий, червоний, чорний, синій і жовтий. Ця п'ятірка відтінків, знову ж таки, збігається зі стихіями. Білий – вода, червоний – вогонь, жовтий – земля, блакитний – повітря, чорний колір – космічний ефір, із якого походять усі 4 формотворчі стихії. І це не тільки у нас, це в інших народів світу теж. 5 цих кольорів – це 5 цивілізацій, включаючи нашу. Першою прийшла на землю блакитна раса, араби і семіти, вони принесли науку, числа і т.д. (відповідно до теорії Павла Глоби, авестійська традиція, астрологічна школа Павла Глоби). Другою прийшла на землю жовта раса, вона принесла технології, тонкі ремесла, мистецтво. Це шовк, це фарфор. Це, звичайно, Китай, Японія, Корея, увесь Схід. Третьою прийшла на землю червона раса: індіанці Америки, аборигени Австралії. Їхньою місією на землі був зв'язок із силами природи, силами стихій, тобто шаманізм, спілкування із силами природи, духами, душами предків. Четверта раса – чорна, негроїдна – відпрацьовувала сексуальність на землі. П'ята раса, до якої ми належимо, – біла, прийшла на землю, щоб відродити духовність, тобто ми повинні нести світло. Це і біле наше житло, і біле полотно, яке в пошані як інформаційна матриця, яку можна всіляко програмувати, усе те, що ми повинні відродити, те, що забулося землянами. Це відчуття і розуміння Батька-творця, того, що ми Його діти, належимо Йому, повинні творити Його волю, і тоді ми будемо щасливо жити на землі.

Так само ця п'ятірка квітів є в системі календаря майя, там вона співвідноситься зі сторонами світу: червоний – схід, синій – захід, білий – північ, жовтий – південь. Центр – це зелений колір, допоміжний. Як самостійний він також є у багатьох народів. І у нас теж в українській вишивці він присутній, колір Святого Духа, колір центру галактики і синтезу енергій природи. Червоний – початок, імпульс, ініціація, вогонь. Білий – вода, накопичення. Синій – повітря, трансформація. Жовтий – земля, результат. А зелений – центр галактики, космічний Христос, Святий Дух, який постійно дає нам корективи в еволюційних програмах нашого розвитку.

Тобто, це підтвердження того, що ми об'єднані з цілим світом.

Червоний і чорний

У нашій українській традиції ми бачимо дуже багато червоно-чорної вишивки, але насправді в минулому це була червоно-синя вишивка. Це два кольори-антиподи – вогонь і вода, тепло і холод, янь і інь, чоловіче і жіноче. Саме поєднання батьківської та материнської енергій дає початок усьому живому.Із появою анілінових барвників синій колір, на жаль, змінився в більшості на чорний. І все ж у весільній темі, у темі дитячих сорочок краще вишивати червоним і синім, а не червоним і чорним. Хоча сам по собі чорний колір не є чимось поганим.

Чорний носять літні люди, які є хранителями, передавачами мудрості, вони накопичують енергію, інформацію саме завдяки чорному кольору. Чорний поглинає, вбирає в себе. Білий випромінює, пульсує, це колір сили, колір, який дозволяє нам швидко відновити свій потенціал, свій ресурс. Чорний – антипод білого. І вбирає він все: і хороше, і погане. Це колір, який носять ченці і черниці, але вони моляться. Вони всередині постійно працюють, трансформуючи ці енергії.

Зараз молоді люди люблять носити чорне, але всередині молитва не йде, я вважаю, що це не зовсім хороша традиція затягнутися у все чорне і бути акумулятором усього й усякого.

Ми бачимо, що у вишивці для дітей переважає червоний колір, нехай буде його не багато, не обов'язково дуже пишно. Часто навіть буває, що білим або корою дуба – коричневим – вишита сорочка, а на манжеті і навколо шиї обшито червоною ниткою. Це колір-оберіг. Відомо: коли хтось тяжко працював, болять кисті рук, зап'ястя, то люди похилого віку рекомендують зв'язати вовняну або шовкову червону нитку. Або, щоб її не в'язати, можна нею вишити манжет по краю. Багато не треба, червона нитка все одно працює. Тобто все це енергетика, розуміння, знання.

Вишиванка для захисту

Сучасні мистецтвознавці грішать, коли пояснюють усі ці речі матеріальними категоріями, прагматично, емпірично: «Чого вишивали? Щоб прикрасити себе».

Якщо подивитися углиб історії, вишивка дуже цінувалася. Вона цінувалася, оскільки ниточки треба було напрясти дуже тонко, потім відбувався дуже довгий процес відбілювання, фарбування. Якщо ж вишивали привізним шовком, його треба було пофарбувати в червоний колір, і це були особливо дорогі нитки для вишивання.

У кінці XIX – на початку ХХ століття з'явилися фабричні нитки для вишивання в достатній кількості, фарбовані вже не вручну, не природними барвниками, а аніліновими. І ось уже почали зашивати рукава уздовж і упоперек: як попало, що завгодно, головне – кольоровим. А стародавні зразки – лаконічні! Що тоді було важливо? Обшити усі краї, шийний виріз, пазушний розріз, поділ, манжети, щоб нічого поганого, злого не проникло і не зашкодило тілу. Ніколи ніяких дірок! Якщо одяг зношувався, ставили латку. Бідні були люди, не могли зробити нового, навіть у літературі бувають такі описи персонажів: бідний, свитка – латка на латці, але не в дірках! Тобто сучасна зла мода інспірує, уселяє молоді сміттєвий стиль, trash style, коли відбувається протест проти матеріального.

Якщо є дірка на одязі, то енергетично – це воронка, через яку витікає енергія, тобто це завдає шкоди організму людини. Якщо десь щось порвалося, відразу треба його зашити, навіть латку нашити, але ні в якому разі не ходити з діркою.

Жінка повинна захищати себе: носити довгий одяг, до щиколоток, тому що в нижній частині тіла вона вразлива. Фартухи, пояси, подоли – усе це розшивалося сакральними знаками для того, щоб тримати в певному жорсткому енергетичному каркасі енергетику жінки, щоб енергія містилася в сакральному центрі лона. Тоді буде нормально виношуватися дитина.

Мені подобається, що зараз відроджується жіночний стиль, коли дівчата ходять у довгих спідницях, у довгих сукнях. Уже стільки разів говорилося, що в країнах, де є цей довгий силует одягу, жінки повноцінно реалізують свою жіночу природу, народжують дітей. Це арабські країни, країни Сходу, Індія.

Сучасні жінки зараз носять штани, але з точки зору енергетики це не є чимось хорошим. Багато жінок мають проблеми та хвороби і не розуміють, що якби вони наділи спідницю, багато проблем би зникло. Спідниця має форму дзвона, вона збирає енергетику, а якщо жінка у штанях, цього не відбувається.

Коли сорочка вивернута навиворіт, то вважалося, що такій людині ніхто не зможе наврочити. Але необов'язково носити одяг навиворіт, і тут характерною та показовою є подільська вишивка низзю, яка вишивається із вивороту, а носиться на обличчя. Тобто виходить, що навиворіт. Я вважаю, що це дуже давні знання енергетики, які передалися нам із древніх часів. У такому аспекті це питання ще не досліджене, тому що це треба робити з певним кворумом учених-дослідників, біоенергетиків, застосувати всі сучасні методи. А так – це моє припущення, гіпотеза, що вишитий подільською низзю одяг надзвичайно енергетичний, а люди з цих місць дуже пасіонарні. Це Вінницька область, Хмельницька, Тернопільська та далі вже Буковина, Гуцульщина... Тобто весь ареал, який ми знаємо як ареал Трипілля. Ми знаємо, що трипільські орнаменти надзвичайно потужні енергетично, і багато з тих орнаментів, тобто всі ті меандри, безкінечники, спіралі, свастики – це форми, які мають спадкоємність із давніх культур. І вони прийшли до нас у подільській вишивці дуже яскраво.

Вишитий родовід

Є цікавий спосіб досліджувати свій родовід, навіть нічого не знаючи про своїх прабатьків, за відчуттями, згідно із законом резонансу. Ми повинні досліджувати свій родовід, на півтораста років ми повинні знати вглиб своїх предків, до сьомого коліна, тому що до сьомого коліна працюють родові програми. Вони прописані в генокоді, у ДНК, і зміна цих патернів ДНК відбувається через 7 поколінь. Отже, якщо ми живемо в Києві, а рід наш із Поділля, то треба подивитися подільські вишивки. А може у вас одна родова лінія з Поділля, а друга – із Полісся, тоді вам ще треба і поліські візерунки переглянути та відчути. Вони в колориті дуже різні, Поділля – це переважання чорного, чорного з червоним, синього з червоним, а Полісся – в основному червоне. Подивившись на ці орнаменти, легко вибрати ті, які особливо подобаються, так само, як ми вибираємо прикраси або той же одяг.

Чому ми вибрали зелену, синю або помаранчеву кофтину? Тому що нам цього не вистачає, нам хочеться цього кольору, цей фасон, цю форму. Так само і тут. Орнамент, його енергетичні характеристики, його складові диктують нам, вони є в нашому генокоді і наш генокод відгукується на них. Це означає, що коли ми одягнемо сорочку з таким орнаментом, то нам у ній буде дуже комфортно, і ми себе нормально можемо реалізувати, свій потенціал, оскільки воно працює дійсно як камертон. Із одного боку, як оберіг, а з іншого, як камертон, який налаштовує на здорову хвилю життя, розкриває наш творчий потенціал, те, що важливо. Це дуже важливо для нашої реалізації: ми прийшли сюди за досвідом, ми повинні себе розкрити максимально, і ці речі допомагають. Допомагають рушники, допомагає інтер'єр, те, що ми говорили: мова, костюм, їжа, житло. Рідні стіни допомагають. Якщо взяти будинок, який заклав ще дід чи прадід, де напрацьована сильна родова енергетика, то, дійсно, ці стіни увібрали психічну енергію, вони працюють, і коли правнук народився, він уже оточений аурою цією. Але в сучасній міській квартирі бетон і євроремонт. Як тут можуть стіни допомагати? Тільки якщо жінка, дівчина сама почне шити якісь речі, нехай навіть картинки, рушники, звичайно, краще нехай це буде зображення світового, родового дерева. Навіть одне зображення такого дерева вже наповнює атмосферу животворними флюїдами, які йдуть від центрального джерела, від серця галактики, тобто від Творця. Тому що саме дерево – це Його образ, це образ космосу з усіма його проявами, планами тощо.

Редакція рекомендує: Випуск «Подих мудрості і милосердя» – про роздуми, висновки, уроки, подолання і досягнення на шляху з’єднання із своїм серцем.

Згідно із законом аналогії, як на небі, так і на землі. Ось галактика, тобто проявлений космос, це ж і є рід, який іде від першопредка (горщик, у якому росте вазон). Ми за цим деревом повинні доглядати, поливати, удобрювати. Якщо ми не будемо за рослиною на нашому вікні доглядати, вона помре, засохне. Тобто це наша постійна щоденна робота (не раз на п'ятирічку), інакше чортополох, бур'ян росте, а корисна рослина гине.

Ми повинні відчути – яке воно, наше родове дерево? Подивитися, переглянути різні зразки і відшити собі своє. І так гармонізувати, балансувати свою енергетику. Інтер'єрні тканини, тобто рушники, творять ці життєдайні хвилі в будинку, а в сорочках, в одязі, куди б ми не йшли, за нами рухається кокон такий, який нас охороняє, який допомагає нам робити навколишній простір гармонійним, і ми несемо гармонію навколишнім. Ми бачимо, як люди охають, ахають, коли зустрічають людину, одягнену в повний комплект народного одягу. І сама людина розкривається. Відразу піднімається енергетичний рівень. Це так, ми робили такі дослідження, коли ми одягнені в народний одяг, то і захищені, і наш енергетичний потенціал зростає удвічі. Якщо є в аурі якісь проблеми, то домоткане полотно, особливо домоткане полотно з вишивкою, створює таку ауру, кокон, закриваючи ці проблемні ділянки, і це дозволяє людині реалізувати себе зовсім по-іншому.

Коли сучасній людині не вистачає енергії, коли вона не знає, як залучити її, де її взяти, то можна просто шукати свої народні костюми.

Звичайно, зараз не можемо ходити в шароварах, довгих сорочках, як наші діди, баби, але хорошим тоном було б мати національний костюм й одягати його на сімейні свята та інші події, щоб висловити повагу, згадати наших предків.


Читайте також: Сила оберега


Будемо прагнути до гармонії, миру. Чим більше ми будемо пізнавати життя наших предків, зокрема таку важливу його складову, як костюм, розуміти, яку колосальну гармонію, який потенціал він несе, тим більше нам буде відкриватися досвід, зашифрований у генокоді.


Юрій Мельничук
Дослідник української народної вишивки, майстер мистецтва народної вишивки
17.05.2018 00:00:00
0
3092

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!
Замовити зворотнй дзвінок


© Интернет-магазин «Колесо Жизни»
Платіжні системи: