Комп’ютерні ігри: проблема або можливості?

  • Комп’ютерні ігри: проблема або можливості?

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Чи варто дітям забороняти грати в комп'ютерні ігри;
  • Види ігор і що вони говорять про внутрішній світ дитини;
  • Які можливості для розвитку пропонують комп'ютерні ігри.

Дитині нецікаво вчитися, зате від комп'ютера її за вуха не відтягнеш? Дуже поширений привід для сімейних сварок. Сподіваємося, ця стаття допоможе батькам по-іншому поглянути на прагнення дітей грати в комп'ютерні ігри.

Бажання людини трансформувати реальність виникло в той момент, коли вона взяла у руки палицю-копачку. Із тих пір велика частина наших дій спрямована на те, щоб усіма можливими способами підпорядковувати собі матеріальну дійсність і видозмінювати навколишній світ.

Реалізація ідей у матеріальному світі інертна, часом між дією і результатом проходить досить тривалий час, чого не скажеш про світ віртуальний, де все відбувається миттєво: натисни на кнопку – отримаєш результат, твоя мрія здійсниться. Віртуальний світ поглинув без залишку багатьох, для кого бажання швидко управляти реальністю перетворилося на залежність, а Інтернет і комп'ютерні ігри стали найбажанішим способом проведення дозвілля. Добре це чи погано?

Інша сторона сприйняття

Будь-яке явище може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив, ми живемо у світі дуальності, тут значення мають не самі об'єкти, а те, як ми їх сприймаємо, із якого боку на них дивимося.

Усупереч думці про деструктивний уплив комп'ютерних ігор я пропоную подивитися на це явище з іншого боку, адже якщо воно виникло, значить, у цьому є необхідність. Ми вже дуже далекі від первісних людей, за допомогою палиці-копачки в сучасному світі багато чого не досягнеш, наша реальність задає свої темпи розвитку, й інтерес до віртуального світу виник із потреби крокувати в ногу із часом і бути здатними керувати новою реальністю високотехнологічного світу.

Шлях черепах

У 1980-і роки Річардом Деннісом, одним із найбільших біржових ділків світу, був проведений унікальний експеримент. Денніс побився об заклад із Вільямом Екхардтом, таким же успішним трейдером Чиказької фондової біржі, стверджуючи, що може перетворити практично будь-яку людину на успішного бізнесмена. Екхардт вважав, що здібності вести успішну торгівлю на біржі носять уроджений характер, а Денніс стверджував, що цього можна легко навчитися, володіючи певним складом розуму.

У підсумку в газетах з'явилися оголошення, де повідомлялося, що набирається група бажаючих навчатися методам трейдингу і кожному учню буде надано торговий рахунок розміром в один мільйон доларів. Але перевага віддається людям, у яких є великий досвід у комп'ютерних іграх і побудові стратегій, а також добре знання теорії ймовірностей, яка застосовується в іграх з елементом успіху.

Навчання тривало всього 2 тижні, після чого кожен учасник експерименту отримав в управління обіцяні гроші. За 4,5 роки вони заробили в середньому понад 80% від стартового капіталу. Річард Денніс виграв парі і не тільки довів, що успішними не народжуються, а стають, але ще і спростував поширену думку про те, що завзяті гравці не здатні мислити і реалізувати себе в соціумі. Цей експеримент увійшов в історію під назвою Шлях черепах.

Дізнайтеся більше про захоплення дитини

Проте багато батьків усерйоз стурбовані дитячою захопленістю іграми і забороняють дитині грати, уважаючи це марною тратою часу. А чи не краще, перш ніж робити такі жорсткі висновки і накладати заборони, розібратися в питанні?

Усі комп'ютерні ігри класифікуються за такими жанрами:

  • екшени (активні дії різної спрямованості);
  • файтинг (боротьба і битви);
  • симулятори-менеджери (створюють можливість відтворювати дії і керувати для отримання результату);
  • стратегії (складні маневри й оперування великою кількістю інструментів);
  • vпригоди або квести (віртуальні подорожі й авантюри);
  • музичні ігри (для навчання музиці і розвитку слуху);
  • рольові ігри (створюються на базі популярних фільмів і серіалів);
  • головоломки і логічні пазли (розвивають мислення).

Для початку дізнайтеся, у які саме ігри грає дитина, загляньте за допомогою гри у її внутрішній світ. Гра відображає глибинні процеси, які відбуваються в дитині. Зробивши це, ви як мінімум зможете зрозуміти, чого їй не вистачає, що вона намагається компенсувати, йдучи у віртуальний світ.

Після того, як ви дізнаєтеся, у які ігри грає ваша дитина і в чому полягає їхній зміст, вам не тільки відкриються потаємні куточки її душі, ви також зможете знайти для неї альтернативне заняття і перенаправити її увагу на реальність. Наприклад, якщо дитина грає у бої, її можна віддати в секцію боротьби або якихось східних єдиноборств, це задовольнить її войовничий дух і зміцнить тіло. Якщо вона грає в екшени і квести, рушайте з нею у похід і влаштуйте активний відпочинок на природі. Якщо їй подобаються стратегії, запропонуйте пограти в шашки, нарди або шахи.

Суворий контроль не працює

Якщо вищеперелічене не допомагає і дитина все одно проводить більшу частину часу за грою, постарайтеся зрозуміти, чому вона йде від реальності саме таким способом. Регресія поведінки – це перш за все психологічний захист, а всі захисні механізми лежать в основі опору. Накладаючи заборону, ви тільки підсилюєте опір і протест, що може виразитися в більш серйозних речах.

Як би там не було, але граючи за комп'ютером, дитина перебуває вдома, а це набагато краще, ніж погана компанія в підворітті. Не грайте в суворих батьків, які нібито краще знають, що для дитини корисно, станьте друзями, які розуміють і поділяють її інтереси.

Шукайте можливості замість проблем

Одна моя приятелька, замість того щоб забороняти синові грати в комп'ютерні ігри, підпорядкувала цей процес мудрому контролю. Вона стала сама купувати йому іграшки, ретельно вибираючи їхній жанр і спрямованість, і сказала, що він може грати скільки завгодно довго, але тільки після того, як виконає домашнє завдання. За цей час він вивчив дуже багато іноземних слів, тому що звуковий супровід гри був англійською мовою, і виробив уміння бути послідовним, доводити почате до кінця, тому що поки не пройдеш попередній рівень, не зможеш перейти на наступний.

Із боку здається, що ті, хто грає, тупо натискають на кнопки, але це не так. Гравці розвивають певні якості розуму, можуть бути довго зосередженими на завданні в рамках своєї гри, обмірковують способи досягнення перемоги, вибудовують складні стратегії, розвивають просторове мислення і можуть проявляти дивовижний командний дух. Вони вчаться керувати реальністю віртуально, а потім переносять отримані навички на ситуації і стосунки в реальному світі.

Рішення проблеми в її першопричині

Однак будь-які явища, і в тому числі комп'ютерні ігри, можуть діяти двояко. Проводячи багато часу за грою, підлітки стають емоційно і фізично виснаженими, нетерплячими, утрачають інтерес до живого спілкування, замикаються. Це серйозна проблема, і якщо вона виникла, потрібно шукати шляхи вирішення в її першопричині.

Розмови на цю тему не приносять користі, навіть якщо ви відведете дитину до психолога, це не вирішить проблему. Гра – це простір, де дитина відчуває себе вільною, відчуває сильні емоції, іде від нудьги й одноманітності повсякденності.

Погляньте на життя її очима: у ранньому дитинстві світ для неї був яскравим і повним відкриттів, а управління реальністю відбувалося легко і швидко, якщо їй чогось хотілося, батьки швидко задовольняли її бажання. Але чим старшою вона стає, тим більше відмов, обмежень та заборон отримує, усюди їй потрібно підкорятися чужим правилам. Вона хоче повернутися у свій яскравий світ, піти від сірої буденності. Потрібно дати їй можливість відчувати те ж, але через живу, безпосередню взаємодію з людьми, які не обмежуватимуть її волі.

Редакція рекомендує: Щоб позбавити себе смутку в майбутньому, виділіть 15 хвилин на день на справжнє спілкування з найріднішою для вас людиною в цьому світі – вашою дитиною. А книга-тренінг «15 хвилин для нас» допоможе вам наповнити цей час цікавими, захоплюючими і корисними завданнями, які створять атмосферу тепла і взаєморозуміння.

Залежність – це природно

Людина потрапляє в залежність, як тільки робить перший вдих, із тих пір вона залежить від повітря, поживних речовин, тепла фізичного і душевного, і з кожним роком список залежностей поповнюється, виходячи зі способу життя й оточення. То який сенс боротися з тим, що лежить у людській природі?

Найпростіший спосіб звільнитися від ігрової залежності – це придбати іншу залежність, але здорову та корисну. Перебування на природі, творчі захоплення (малювання, музика), здоровий спосіб життя, заняття спортом можуть у цьому допомогти.

Не так давно з'явився новий вид активного дозвілля – живі квести, це рольові ігри, які відбуваються в реальності. Різні люди збираються в одному місці, часто це відбувається в кафе, і на кілька годин стають героями якогось сюжету. Кожна гра живого квесту має свій унікальний сценарій, щоб принести задоволення учасникам, вони можуть вибирати персонажів за своїм характером. Це інтригуюча, захоплююча дія, відмінний спосіб познайомитися з новими цікавими людьми, оскільки після гри її учасники часто залишаються в кафе, щоб поділитися враженнями, і потім продовжують спілкуватися і дружити.

Що наше життя? Гра!

Отже, підіб'ємо підсумки. Можна виділити такі методи викорінення залежності від комп'ютерних ігор:

  • розібратися в сенсі гри, запропонувати альтернативну дію в реальності;
  • зрозуміти причину відмови від дійсності, допомогти реалізувати себе в соціумі;
  • виробити іншу залежність конструктивної спрямованості.

Але перш ніж переходити до активних дій, буде корисно задуматися, у чому полягає суть будь-якої гри. Гра – це ситуаційне моделювання того, що відбувається в нашому світі, і принципи побудови будь-якої гри аналогічні до ситуацій із життя. Якщо бути до кінця чесними з самими собою, то ви побачите, що наше життя – та ж гра, тільки більш складно організована, і абсолютно всі в неї грають. Навіть якщо ви з цим не погоджуєтеся, це не змінює суті.

Спробуйте подивитися на свої дії відсторонено, як спостерігач, і ви побачите, у яку гру найчастіше граєте самі і нав'язуєте її правила людям довкола. Ви даремно думаєте, що чимось відрізняєтеся від дитини, що маніпулює комп'ютерною мишкою, ви робите те ж саме, різниця між вами лише у сферах упливу: вона управляє реальністю у своєму комп'ютері, а ви керуєте у своєму житті.


Читайте також: Навіщо дитину вчити боротися


Абсолютно всі хочуть натискати на чарівні кнопки, управляти, трансформувати реальність під себе, підкоряти інших своїм інтересам, і в цьому немає нічого поганого. Тому що життя – це одночасно загадка і головоломка, битви й авантюри, стратегія і управління, у ньому є все, і кожен знаходить для себе улюблений жанр.

Гра створена для того, щоб в неї грали, а витягуючи досвід і осягаючи суть, ставали її творцями і співтворцями реальності. Зрозумійте це і живіть, граючись, вибирайте свою роль, виходячи із ситуації, а не в силу звички. Ваші діти високо оцінять це, і, можливо, проблема зникне сама собою, адже якщо подивитися на неї з іншого боку, то її ніколи і не існувало. Вона виникла у вашому розумі, тому що ви боїтеся втратити контроль над дитиною.

Контроль – це ваш спосіб керувати реальністю, але є й інші чарівні кнопки, такі як любов, розуміння, повага, прийняття, які дають найкращі результати. Спробуйте у якості експерименту натискати на них і результат не змусить себе чекати.

Більше інформації про виховання шукайте у книгах для батьків на нашому інтернет-магазині.


Олександра Мігова
Викладач хатха-йоги
05.01.2019 00:00:00
0
2164

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!