Як навчитися довіряти собі

  • Як навчитися довіряти собі

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Чому нам складно довіряти іншим;
  • Звідки виникає недовіра до себе;
  • Звідки береться радість;
  • Як правильно сприймати свої помилки.

Коли ми боїмося помилитися і відчуваємо провину, ми закриваємо свій горизонт можливостей. Як позбутися від упереджень і дозволити собі жити щасливо, поділилася із КЖ трансперсональний психолог Аеліта Князєва.

Недовіра до іншої людини, у першу чергу, говорить про відсутність довіри до себе, про страх припуститися помилки і взяти на себе відповідальність за прийняття рішення. Коли ми когось про щось просимо, ми перекладаємо на нього відповідальність за те, що і яким чином відбудеться. Але в іншої людини можуть в будь-яку секунду змінитися обставини. Раніше вона нам допомагала, а зараз не вийшло. Тоді у нас з'являються претензії: «Ви ж обіцяли, як я можу тепер вам довіряти!».

Але мало хто замислюється про те, чому людина не зробила того, що обіцяла, і чому у неї виникли перешкоди для цього. Так проявляється довіра до простору. Може бути, насправді не потрібно було, щоб для вас зробили те, про що ви просили. Якщо ви довіряєте світу, простору, Усесвіту, то ви зрозумієте, що сталося те, що повинно було статися. У вас не буде злості, образи на іншу людину. Саме розуміння того, що все буде так, як повинно бути, дає вищу ступінь довіри.

Постарайтеся не давати обіцянок і не змушувати інших людей робити це для вас. Обіцянки порушують закон часу: коли ви щось комусь обіцяєте, то ви прив'язуєте себе до певного результату в часі. Обставини можуть змінюватися по-різному й у вас, і в інших людей. Виконати обіцяне не вийшло, а прив'язка в часі залишилася. Як наслідок, народжується почуття провини. Це автоматично пов'язує двох людей, які пообіцяли щось одне одному, змушує їх втрачати енергію, висмоктує їхню життєву силу. Не бійтеся нікого образити відмовою. Погоджуючись проти своєї волі, ви ображаєте себе в першу чергу і прив'язуєтеся до результату. Ображати себе не можна ні в якому разі!

Найчастіше ми дозволяємо собі обманюватися тоді, коли дуже сильно хочемо отримувати, причому самі не знаємо, що саме. Крім того, ми не даємо собі права на помилку, але дуже хочемо, щоб нас любили. Коли ми самі себе не любимо і самі себе обманюємо, у наше життя приходить людина, яка через обман зробить так, що в нас народиться зцілювальний біль. Пройшовши через цей біль, ми зрозуміємо цінність себе, цінність свого життя і перестанемо боятися зробити помилку. Потрібно дякувати людям, які нас обманюють, вони найкращі наші вчителі.

Без довіри до себе

Недовіра до себе виникає, коли ми себе не чуємо. Інстинкти диктують одні реакції, а розум – інші. Інстинктивна природа завжди прагне до свободи, до дій, не замислюючись про наслідки і помилки. У юності ми не боїмося робити помилки і робимо це. Коли ми дорослішаємо, розум починає брати інстинктивну природу під свій контроль і, як турботливий батько, каже: «Сиди на місці. Така помилка вже була». Щоб вона не повторилася, я буду все контролювати. Розум намагається усе робити правильно, але через сумніви у правильності, через страх все-таки зробити знову цю помилку ми припиняємо взагалі будь-які дії. Розвиток зупиняється.

Але у природі немає поняття помилки, а є поняття: я не знаю як, я не вмію, але я пробую, і методом проб і помилок у мене виходить. Якщо не боятися зробити помилку, то будь-яка дія буде можливістю пробувати і вчитися. Тоді відкриється нескінченний горизонт для розвитку, розум перестане нав'язувати свій гіперконтроль, і ми отримаємо свій досвід.

У дитинстві нам заклали установку: помилився, значить, винен, тому багато молодих і навіть зрілих людей сьогодні не вміють робити вибір у житті. Вони не знають, де хочуть учитися і яку професію отримати, чим хочуть займатися у житті. Вони бояться помилитися і бути покараними за це.

Помилка – це не вина, а можливість здійснювати дії знову до тих пір, поки не буде результату. Чим більше ми долаємо перешкод, тим впевненіше ми стаємо і тим більше у нас з'являється приводів для гордості собою, своїми успіхами і досягненнями.

Редакція рекомендує: Сучасна жінка – розумна, красива, успішна, все встигає, всюди буває... А чи щаслива вона? Насправді, це головне питання, відповідь на яке затьмарює всі можливі досягнення. «Щоденник Нового Життя» – продукт, який давно користується популярністю серед українських жінок. І новий випуск Щоденника ми вирішили зробити українською мовою, щоб ще більше наших співвітчизниць змогли створити для себе ту реальність, в якій вони хочуть жити.

Геть нудьга

Сьогодні багато людей говорять, що прагнуть до радості і спокою. А що таке радість? Це відсутність страждання. Ми ставимося до життя більш усвідомлено, стаємо спокійнішими, у нас усе добре. Тоді приходить нудьга.

Багато хто не розуміє, що їм робити, коли все добре. Наше тіло звикло долати нескінченні труднощі, у нас постійно змінювався рівень гормонів і реакцій. Ці гойдалки погано/добре, мучуся/радію створювали ілюзію того, що ми живі. Тому, коли в житті все добре, мозок це розуміє, а тіло не може впоратися із такою ситуацією, йому весь час чогось не вистачає.

Коли его заспокоюється і йде бажання володіти якимись речами, тоді з'являється радість від кожної миті життя: від спілкування з близькими і прогулянки на природі, від ясного неба і теплого дня, від запаху квітів і дзюрчання струмка, від приготування їжі й уосмішки. Якщо людина починає радіти таким моментам, то збільшується радість у всьому світі. Нудьга зникає, з'являються нові почуття, і тіло перебудовується на життя без страждань.

Помилки досвід

Ставлення до своїх помилок може стати причиною появи почуття провини. Людина з вираженим почуттям провини весь час себе карає і знищує. Але важливо зрозуміти, що природа людини пізнає. Ми отримуємо власний досвід, виконуючи якісь дії, іноді помилкові, а часом успішні.

Однак через зроблену нами помилку ми не стаємо поганими. Потрібно навчитися дивитися на свої помилки з боку і шукати можливості, щоб використовувати їх як ресурс. Помилки завжди нас чомусь учать, а значить, нам нема в чому себе звинувачувати, саме на основі помилок формується наш життєвий досвід.

Потрібно сказати, що в основі почуття провини завжди лежать пережиті в дитинстві ситуації, у кожного свої. Провина породжує нелюбов до себе і бажання себе карати. Як наслідок, ми не дозволяємо собі бути щасливими, штучно створюючи умови для своїх страждань. Запитайте себе: «Чому мені не можна бути щасливим(-ою) або багатим(-ою)?». Яка перша думка виникла? Відповіді можуть бути різними. Наприклад, тому що мама або тато так сказали, тому що інші будуть страждати, якщо я буду щасливим або багатим. Почули свою відповідь?!

Поставте собі друге питання: «Звідки у мене ця ідея?». Вона моя або це чуже переконання, прийняте мною за істину? Перепитуйте себе до тих пір, поки не будете впевнені на 100% у відповіді. Тоді з'явиться можливість подивитися на це переконання з боку і змінити ставлення до нього або відпустити його із вдячністю, тому що воно вам більше не служить.

Подивіться на себе очима доброго батька і зрозумійте, що ви хороша людина, навіть якщо робите помилки. Розберіться уважно в тому, що заважає вам бути щасливими, і дайте собі право на щастя.

Можна допомогти собі такими словами: «Я хочу видалити клітинну пам'ять про те, що я можу отримувати досвід тільки на своїх помилках. Я можу вчитися на досвіді радості, щастя, задоволення». Ми можемо вчитися на чому завгодно. Ми можемо перестати робити помилки і пробувати все робити з першого разу. Це цікаво, це приємно. Коли людина починає довіряти світові, у її життя приходять ті обставини і люди, які вчать її бути щасливою і радісною. Навчіться довіряти!

Матеріал створений на основі інтерв'ю, опублікованого в журналі «Колесо Життя», №3, 2019.


Аеліта Князєва
Трансперсональний психолог, квантовий лайф-коуч, автор тренінгів
14.05.2020 00:00:00
0
3032

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!