Подорож за легкістю

  • Подорож за легкістю

Легкість сьогодні в дефіциті. Справжня, щира легкість. Не награна, адже фальшиву легкість видно. Легкість приймати життя з легкістю і здійснювати все легко – де знайти цей втрачений стан, за якого все вдавалося?

Коли я починав писати статтю, то спочатку хотів у красивій формі викласти все, що знаю з цього приводу. А трохи поміркувавши, зрозумів, що так я тільки похвалюсь знаннями, але текст не матиме практичного застосування. Тоді я вирішив показати на прикладі, як занурюватися у глибини свого внутрішнього світу. Стежачи за текстом, ви зможете піти думками за мною і знайти свої відповіді.

Я ставлю собі питання, а відповіді – це логічні ланцюжки думок, що живуть усередині людського розуму.

Легкість! Легко! Мені легко! Коли мені легко? Думки швидко з’являються у голові: коли я здоровий, коли щасливий, коли безтурботний і ще, напевно, коли я живу у красивому і безпечному світі. Загалом, легкий я, коли думки мої світлі, коли я змінююся разом із життям і всім задоволений. Мені легко, коли я не відчуваю тяжкості. Банально, але у легкості є протилежність – тяжкість. Значить, це різні сторони однієї медалі. Це два протилежних стани. Для достовірності мені потрібно розглядати легкість разом із тяжкістю.

Коли я відчуваю тяжкість? Напевно, у хвилини смутку, коли хворію і нездужаю, коли долають страхи за майбутнє, коли я постійно через щось переживаю.

Як я бачу легкість і тяжкість в інших людях? У легких людей – радісні очі, що світяться. Рухи їхніх тіл природні й красиві. Думки їхні світлі і гнучкі. Вони люблять життя і займаються улюбленою справою. Важкі люди постійно чимось незадоволені, у них змарнілі риси обличчя, сумні очі, а думки неповороткі, як величезні камені. Їхні усталені погляди на світ заважають усьому оточенню. Біля них нестерпно.

І тут я згадую, як поводяться жінки, коли хочуть звернути на себе увагу. У них з'являються легкість, граціозність і веселощі. Чоловіки жваво реагують на це, особливо ті, які придавлені побутовими проблемами і метушнею. Значить, у легкості є якась цінність, яка необхідна і чоловікам, і жінкам. У легкості є щось справжнє. До легких людей тягне невидимим магнітом.


Читайте також: Що заважає радіти життю?


Що я відчуваю до легкості і до тяжкості? Якийсь невидимий голос у мені вирішує, що легкість – це добре, а тяжкість – погано. Наклеювання цих ярликів відбувається автоматично і несвідомо. Ясно, що я хочу мати справу тільки з легкістю. Я хочу бути легким. Так краще! А куди я подіну свою тяжкість? Куди я її подіну, якщо це частина мене? Тяжкість – це невід'ємна частина мого життя, хочу я цього чи ні.

Редакція рекомендує: Мотиваційні карти «Сила любові» – це, по суті, інструкція для розвитку любові у вашому житті. Дістаньте карту і прочитайте підказку Всесвіту про те, що вам потрібно зробити, щоб сьогоднішній день був наповнений любов'ю.

Що ж мені робити? Я бачу, що хочу швидко розібратися з проблемою. Так завжди буває, коли починаєш щиру розмову з собою. Як вибратися, не усвідомивши того, що відбувається? Придумати чергову фальшиву манеру поведінки? Ні, ні, так не піде! Я ж відчуваю зсередини легкість і тяжкість життя. Себе не обдуриш! Тоді що ж мені робити? Думаю, мені потрібно розвернутися обличчям до всіх станів, які приходять разом із тяжкістю. Мені треба усвідомлювати і шукати причини того, що відбувається в житті. Шукати відповіді на не зовсім приємні питання: чому мої думки важкі, чому люди відчувають тяжкість біля мене, чому я стаю серйознішим і сумнішим із кожним роком? Де я втратив себе, свою безпечність, радість, безтурботність? Де я себе зрадив? Чому я боюся бачити в собі підлість, брехню, зраду і боягузтво?

Тільки так, чесно дивлячись у себе, я зможу знову бути собою і знайти справжню легкість, відчувати життя і дивитися в майбутнє з цікавістю. Із цих станів я можу безмежно черпати легкість, радість, любов до життя і всього навколо. Раптово я зрозумів головне! Легкість чекає на мене. Вона нікуди не поділася. Вона чекає на мене за дверима, а відчинити ці двері може тільки тяжкість. Тепер залишається це перевірити.

Як це перевірити? Я почав ритися у пам'яті. Спогад прийшов швидко. Я згадав, як образив одну людину. Кілька років я відчував важке почуття провини. Через деякий час вирішив вибачитися, щоб прибрати камінь з душі. Дуже довго збирався і репетирував нашу бесіду. Малював у розумі картину, як перепрошую. І мені ставало легко, коли я уявляв, що вона мене прощає. А коли я думав, що вона мене не пробачить, то ставало дуже боляче і важко на душі. У ці хвилини мене кидало в жар і починало нудити. Коли я наважився на розмову, то все сталося не так, як я собі фантазував. Вона не тримала зла! Вона ставилася до цього легко! Я відчув, як звалився камінь із душі. Мені стало легко! Так, для мене це доказ, що мої пошуки правильні.

Як підсумувати все знайдене? Напевно так: якщо я намагаюся мати справу тільки з легкістю і не звертаю уваги на тяжкості в тілі і душі, моя легкість буде фальшивою.

Ось таке невелике дослідження проливає світло на те, що відбувається.

А де ваша справжня легкість? Коли ви підете за нею?

Ноповнюйтеся мудрісттю та натхненням разом журналом «Колесо Життя»

28.11.2018 00:00:00
0
2312

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!
Замовити зворотнй дзвінок


© Интернет-магазин «Колесо Жизни»
Платіжні системи: