Ïàäàþùèé ñíåã

Як боротися із запальністю

  • Як боротися із запальністю

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Що таке запальність;
  • Типи запальності;
  • Методи нівелювання стійкої вибуховості;
  • Профілактичні заходи при набутій запальності.

Ми часто чуємо фразу «Чаша терпіння». Звичайно, у кожного глибина цієї чаші буде абсолютно різною. А що ж робити людям, у яких ця посудина взагалі більше схожа на тарілочку і досить лише однієї краплі проблем чи негативу, щоб людина і все навколо неї просто вибухнуло від надлишку емоцій? Якщо в цьому короткому метафоричному описі ви впізнали себе, то ця стаття точно для вас!

Що таке запальність

У світі психології, запальність – це емоційна нестриманість і дратівливість, яка властива темпераментним людям. За статистикою така особливість переважає у чоловіків. У жінок також може бути ця риса характеру, але частіше за все вона замінюється уразливістю й істеричністю.

Люди з подібною проблемою знають, як це – коли не в силах стримати те, що всередині. Але від чого виникає така реакція і які механізми цього процесу?

Почнемо з того, що, у принципі, будь-який прояв емоцій у людини – це своєрідна відповідь нервової системи на подразник навколишнього світу. До числа найбільш поширених причин звикли приписувати тільки сам характер людини, з'єднаний з її типом темпераменту, але насправді це не зовсім так. У цей список також входять:

  • нервове перенапруження;
  • невдоволення собою;
  • невдоволення життям і обставинами;
  • занижена самооцінка;
  • завищені вимоги до себе і людей довкола;
  • страх перед невідомим.

Це основні причини, які провокують розвиток запальності. Надалі, без заходів з нівелювання, вона переросте в дуже стійку рису характеру, яку майже неможливо буде викорінити.

Типи запальності

Цю рису характеру вважають негативною, але це не зовсім коректно. Розрізняють два її підтипи: так звана порожня запальність і обґрунтована запальність.

Коли людина ні з того, ні з сього вибухає без причини – це приклад порожньої запальності. Це набута стійка звичка. Навіть з огляду на генетичну схильність, не може людина народитися відразу запальною.

Корінь цієї проблеми в дитинстві. Коли малюк ще недостатньо вміє контролювати свої емоції, така відповідь на неприємні ситуації досить поширена і, якщо батьки вчасно не нівелюють її, вона переходить у стійку поведінкову реакцію. Ще однією причиною є приклад батьків. Адже дитина набуває емоційний досвід, дивлячись на те, як у різних ситуаціях діє старше покоління. Ви можете скільки завгодно вчити, як потрібно себе вести, але діти будуть спостерігати за тим, які поведінкові реакції присутні у вас, а не що ви їм пояснюєте.

Разом із тим, є ще інший тип – обґрунтована запальність. Яскравий приклад – бурхлива реакція начальства, коли підопічний кілька разів поспіль зробив одну і ту ж помилку. У тому випадку, якщо співробітнику вже пояснювали, як правильно виконувати те чи інше завдання, а він все одно підводить, то яку іншу реакцію взагалі можна очікувати? Але якщо така реакція відбувається досить часто і в основному без причини – це вже явно попередній підвид – порожня запальність. Навіть у цьому прикладі є свої нюанси.

Те ж саме стосується і взаємин у парі. Коли ви говорите своєму партнеру одне, робите інше, а думаєте взагалі про третє, адекватної реакції очікувати не варто. Будь-які ваші слова – це, по суті, домовленості між вами і вашою половинкою, і коли ви їх неодноразово порушуєте – отримуєте відповідну реакцію.

Методи нівелювання стійкої вибуховості

Із різновидами і підтипами начебто розібралися, але все ж, що робити, якщо запальність стала вашою основною негативною рисою, і вже емоції контролюють вас, а не ви їх? Для цього існують різні техніки самозаспокоєння і релаксації.

Кожен вид запальності вимагає свого методу нівелювання. Почнемо з необґрунтованої запальності, яка насправді родом із дитинства. Це найбільш важкий вид, який у дорослому віці виправити дуже складно. Але завдяки наполегливості і безпосередньої участі небайдужих людей довкола, це все ж реально.

Якщо ви вже зараз, читаючи цей матеріал, розумієте, що помічаєте подібні риси у власної дитини – не поспішайте панікувати. Виправити зародки запальності в такому віці набагато простіше.

У першу чергу – перегляньте формат виховання і власні реакції. У родині, де любов і турбота поєднуються з дисципліною, про гарячковість дітей мова взагалі не йде. Ну і, звичайно, проаналізуйте ті приклади поведінкових реакцій, які бачить ваша дитина щодня. Якщо немає можливості їх позбутися, просто вчасно говоріть з дитиною і запитуйте: «Подивися уважно, як ти думаєш, так правильно себе вести? Чи вирішить це проблему?». Дитина сама за допомогою ваших запитань має дійти правильного висновку.

Зовсім інша справа, коли стійкі риси порожньої запальності притаманні дорослій людині. Якщо вона розуміє, що в неї є така проблема і готова до змін, то при підтримці і розумінні людей довкола можна все виправити.

Перше, що потрібно зробити – це навчитися по-іншому реагувати. Один із варіантів – слідувати чіткому плану.

  1. Сядьте, розслабтеся і закрийте очі.
  2. Уявіть ситуацію, за якої ви зазвичай зриваєтеся.
  3. А тепер яскраво уявіть вашу альтернативну реакцію на ту ж ситуацію – спокійну і зважену, по суті, таку, яку б ви хотіли в собі бачити.

І все! Спробуйте так робити якомога частіше і уявляти найрізноманітніші ситуації, які в минулому викликали бурхливу негативну реакцію. Спочатку вам буде важко, іноді доведеться по кілька разів прокручувати одну і ту ж ситуацію, поки закріпиться нова нейтральна і спокійна емоція. Суть методу полягає в тому, що ви будуєте новий поведінковий формат, перевиховуєте самі себе. Але важливо усвідомити, що пройде досить багато часу, перш ніж це почне діяти. При достатній кількості мотивації усе можливо.

Крім цього, можна створити собі так званий психологічний якір. Ним може бути приємна дрібниця – камінь, привезений із моря, невеличкий подарунок від рідних або будь-яка мила серцю річ. Суть у тому, щоб із нею були пов'язані найтепліші емоції, щоб вона нагадувала про ту ситуацію, у якій ви були абсолютно щасливі і врівноважені. Важливо, щоб ця річ була постійно у вас, і коли будете відчувати, що ось-ось вибухнете, просто візьміть її в руки і сконцентруйтеся на тих найприємніших спогадах.

Редакція рекомендує: «Роздуми за філіжанкою кави» про людські стосунки, психологію, життя та багато іншого. Кожна її сторінка наче ковток запашної кави, що наповнює силами, пробуджує, дарує справжню насолоду. У книзі зібрано роздуми магістра психології, гештальт-терапевта, психолога-практика Ольги Альохіної.

Профілактичні заходи при набутій запальності

У разі, якщо запальність з'явилася уже у зрілому віці, із причин, які не стосуються усталених характерологічних рис, слід спочатку з'ясувати, що саме стало її пусковим механізмом і працювати в напрямку його знешкодження.

Відповідно, якщо запальність проявилась через стійке довгострокове перенапруження, варто зупинитися і знайти час для відпочинку, відволіктися на улюблену справу і зробити паузу. Крім того, якщо ви вже помітили, що під впливом стресу змінюється характер, варто пройти загальне обстеження організму, адже такі симптоми можуть бути проявами і більш серйозних фізіологічних захворювань.

Запальність, яка спровокована заниженою самооцінкою і надмірною вимогливістю до себе, нівелюється за допомогою безпосередньої участі близьких людей. Поділіться своєю невпевненістю з тими, кому довіряєте. Іноді очевидні речі можуть бути абсолютно непомітними для вас і зайве нагадування про те, що ви успішні і досягли значних висот, діє краще, ніж будь-яка психотерапія.

Якщо причина запальності криється у завищених вимогах до людей довкола, постарайтеся бути більш поблажливими до них. Усі люди різні і не можуть підпадати під якийсь ваш суб'єктивний стандарт.

Важливо усвідомити, що запальність – це проблема, яка в першу чергу шкодить вам самим. Не варто сприймати подану інформацію, як думку про те, що взагалі потрібно бути емоційно-нейтральною людиною. Іноді потрібно відстоювати свої інтереси. Але в разі, якщо ваш вибуховий характер заважає вам і вашим рідним нормально спілкуватися, то можна і потрібно спробувати трохи вдосконалити себе.


Іра Чернова
Психолог, логопед
29.11.2019 00:00:00
0
10443

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!