Ïàäàþùèé ñíåã

Війна і наслідки: як прийняти, що життя змінилось назавжди

  • Війна і наслідки: як прийняти, що життя змінилось назавжди

Поруйновані міста, страх і розпач, загибель близьких людей, невизначеність та невпевненість не лише у завтрашньому, а й у сьогоднішньому дні – все це несе з собою війна, і це сьогодні наша з вами реальність в Україні. Як прийняти, що життя вже ніколи не буде таким, як раніше, і максимально зберегти свій емоційний ресурс – читайте докладніше у нашому матеріалі.

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Як розрізнити те, що ми можемо зберегти в часи війни, а що не можемо.
  • Чому варто щось робити, не залишаючись пасивним.
  • Що означає «прийняти» реальність.

Розставання, вимушена еміграція, втрата дорогої людини... У житті є речі, які ми не можемо змінити, але які нам важливо прийняти, щоб подолати біль. Як пройти через такі випробування? Це актуально сьогодні.

«Господи, дай нам смирення, щоб прийняти те, що не можна змінити. Дай нам мужність змінити те, що слід змінити. І дай нам мудрість відрізнити одне від одного». Цей вислів актуальний у всі часи.

Відчуття, що власне життя вислизає із рук, породжує почуття глибокої тривоги. Нам страшно, нам гірко: до сум'яття від того, що наші плани порушені, додається й біль втрат, а часто й лють від усвідомлення свого безсилля, що повернути все назад неможливо.

Редакція рекомендує: Книга Смак життя | Колесо Життя. У кожного з нас бувають моменти, коли виникає відчуття, наче за спиною розправляються крила і ми злітаємо. І хочеться, щоб таких моментів в житті було якомога більше. До збірки «Смак життя» увійшли 65 дивовижних притч. Кожна з них – це джерело досвіду і мудрості людства. У кожній є те, що змушує замислитися над своїм життям і почати змінювати його так, щоб почуватися щасливішим.

«Що з цим робити?» замість «чому?»

Нам важко прийняти всі ті «ні», з якими ми сьогодні стикаємося внаслідок війни. Запитання «чому так сталося з нами?» іноді допомагає переосмислити події нашого життя. Але ще корисніше переформулювати його на запитання «що нам з цим робити?». І замислитися не про причини, а про наші цілі та можливості.

Як прийняти те, що життя вже ніколи не буде таким, яким було до війни? Думка про це пригнічує, знесилює нас, заважає рухатися вперед.

Редакція рекомендує: Книга Кав'ярня мертвих філософів | Нора К., Вітторіо Гьосле. В основі книги – «філософське листування для дітей та дорослих», яке складається з автентичних листів між дорослим філософом Вітторіо Гьосле і дівчинкою Норою. На початку листування їй було 11 років, а наприкінці книги виповнилося 13. Дитячі запитання Нори насправді великі питання філософії. Чи безсмертна душа? Чи є у тварин свідомість? Чи є Всесвіт нескінченним?

З іншого боку, сильні потрясіння загострюють почуття життя. Ми розуміємо, а точніше – починаємо відчувати, що наші сили не безмежні, і це спонукає нас прояснити цілі, відокремити важливе від другорядного.

Коли ми дамо своєму гніву вийти назовні у крику чи плачі – зустрінемося лицем до лиця зі своєю агресією. А вона, на противагу деструктивним почуттям вини і страху – потужний енергетичний ресурс. Для нас це можливість зіткнутися зі своєю життєвою силою й використати її, щоб рухатися вперед. У наших сьогоднішніх реальностях це так: праведний гнів українців через воєнну агресію з боку РФ сублімується тим, що хтось захищає Україну зі зброєю в руках, хтось допомагає в тилу, а хтось просто намагається вижити: задля перемоги кожен має робити те, що він уміє робити найкраще.


Читайте також: Як зберегти спокій і здоровий мікроклімат в укритті


Ми часто чуємо: «Якщо це прийму, то здамся». Але прийняття – зовсім не синонім згоди чи схвалення.

«Прийняти» – це наблизити до себе, впустити нестерпне у своє життя і дозволити йому бути. Насамперед треба просто сказати собі: так, це сталося, це відбувається, нічого повернути назад неможливо. Спочатку це визнання може запустити потужний процес смутку, оплакування тих цінностей, що вже втрачені. Але емоційно проживаючи втрату – журячись за мрією, яка не здійсниться, шкодуючи про задуми, які не здійснилися – в такому близькому контакті з самим собою ми знаходимо ресурси витримувати біль.

А потім поступово починаємо усвідомлювати: те, що я люблю, може бути прожите, але в іншій формі. І тепер перед нами постає інше завдання: відокремити те, що не можна змінити, від тих цінностей, які ніхто у нас відібрати не може.

Редакція рекомендує: Книга Нація овочів? | Оксана Мороз Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Такі віруси інфікують нас щодня. Вони – провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.

Важливо пройти складний процес прийняття того, що трапилось, і адаптуватись до нового життя.

Як упоратися?

Американська психологиня Елізабет Кюблер Росс розробила теорію про стадії прийняття втрат і життєвих змін. А саме: заперечення, злість, торг, депресія і – прийняття. Стадії можуть чергуватись по-різному або навіть проживатись «упереміш».

  1. Заперечення і заціпеніння. Заперечення змін – це відсутність психологічного опору ситуації. Хіба не хотілося вам сказати, почувши про початок війни в Україні: «Цього не може бути! Не хочу в це вірити»!

Проте, чим довше опираємося реальності – тим складніше перейти до адаптації і стати корисним.

Заціпеніння – це адекватна захисна реакція людської психіки. Ви можете помітити, що вам важко зосередитись; забуваєте, де поклали ключі, або не можете знайти телефон…

Що робити? Психологи радять відновити щоденну рутину (готувати їжу, доглядати за тілом, як завжди; виконувати легкі фізичні навантаження); говорити про свій стан з близькими людьми; дати собі час оговтатись і усвідомити ситуацію.

  1. Гнів, злість. Ці емоції приходять як наслідок усвідомлення подій, які ми не в змозі змінити. Дратівливість, відчуття несправедливості, бажання знайти винних – у цей період особливо загострені.

Що робити? Допомагати собі і своїм близьким проживати емоцію злості. Можна записувати про свій гнів у щоденник (якщо ви його ведете або ж вирішили робити нотатки про те, що відбувається зараз). Можна проговорювати свої емоції вголос: собі чи близьким (але намагайтеся тим часом нікого з тих, з ким спілкуєтеся, не образити). Зрештою, прокричіться! Вилайтеся!

  1. Торг – це спроба відкласти «на потім» прийняття рішення про життя в новій реальності. Для цього стану властиво: намагання домовитися з собою і близькими про якийсь план дій; пошук якихось «авторитетів», які скажуть, як краще вчинити; скуповування продуктів без плану і здорового глузду, а водночас – бажання відтягнути момент нових дій.

Що робити? Як мінімум – усвідомити, що наші думки і наше сприйняття не завжди дорівнює реальності. Перейти від сумнівів до пошуку дій, які можуть допомогти вплинути на ситуацію.

  1. Депресія або апатія – збайдужіння, стан пригніченості й смутку, знижена працездатність, відсутність енергії. Може зникнути апетит, з’являтися порушення ШКТ.

Що робити? Не втрачайте можливості поспати й поїсти. Якщо є можливість – щоденно приймайте душ, умивайтесь, чистіть зуби! Це не лише по-людськи важливо. Це важливо і психологічно, для настрою. Найпростіші фізичні вправи, навіть «потягтися» – не ігноруйте, це дієво.

  1. Прийняття. Усвідомлення того, що навіть у цій реальності можна вплинути на щось конкретне. Розвинути й закріпити цей стан допоможе волонтерська діяльність там, де це можливо. А ще, звісно, жарти. Жартуйте! Це непогана терапія, це можливість зберегти емоційний ресурс. А цього нам і треба.

І саме тоді, коли ви досягли стану прийняття нової реальності, почали шукати чи знайшли своє нове місце в ній – вам буде значно простіше допомагати іншим і зберегти своє життя та здоров'я.


Читайте також: Як протистояти «синдрому вцілілого»


Важливо. Може, за віком, за станом здоров’я ви не зможете тримати в руках зброю або бути волонтером. Не картайте себе за це. Робіть ту справу, яку можете робити найкраще. Сьогодні герої всі – і продавці, які продовжують виходити на роботу, і лікарі, й електрики та інші фахівці, які лагодять і підтримують інфраструктуру. Кожен із нас зараз корисний на своєму місці, кожен своєю справою наближає Україну до перемоги.

11.03.2022 15:10:23
0
814

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!