Тонкощі чайного ритуалу: як чай підносить свідомість

  • Тонкощі чайного ритуалу: як чай підносить свідомість

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Різниця між чаюванням і чайною церемонією,
  • Як проходить чайний ритуал,
  • Класифікація чаю і його вплив,
  • Що дає чайна церемонія.

Поширена сьогодні китайська чайна церемонія – це не просто данина моді, а можливість створити атмосферу єднання і співналаштування для багатьох людей.

У наш час ми все частіше можемо зустріти китайську чайну церемонію в публічному і соціальному просторах міста. Найчастіше це презентація іншого культурного продукту, який успішно інтегрується в сучасне життя мегаполісу і має низку привабливих особливостей. Однак можна спостерігати і певну тенденцію міфологізації і догматизації в цій темі, що закономірно, як і взагалі хвороби росту. У цьому ключі спробуємо розібратися, у чому ж чайна церемонія приваблива і функціональна для сучасної людини і як не створити з цього чергового кумира на потіху злим скептикам. Існує умовна відмінність у форматах китайської чайної церемонії, так званої гунфу ча, і чаювання пін ча. У цілому вони відрізняються глибиною занурення і строгістю форми.

Чайна церемонія спочатку передбачає особливий привід, настрій і стан уважності протягом усього чайного ритуалу. Це дуже добре помітно на прикладі японської чайної традиції, коріння якої знаходиться в китайській культурі. Тут чайна церемонія гранично сувора за формою і регламентом, але спрямована на сакральні цілі. Саме поділ сакрального і буденного вимірювань у звичайному людському житті і є головною відмінністю церемонії і чаювання.

При цьому цілі практикуючого Шлях чаю (образне позначення китайської чайної традиції в мові дао) – подолання цього поділу і набуття початкової цілісності і природності події.

Китайська чайна церемонія має ряд модифікацій із урахуванням культурно-географічного контексту величезного культурного простору Піднебесної. Так, можна розрізнити як мінімум такі її форми:

  • фуцзянську (гори Уїшань);
  • тайванську;
  • сичуанську;
  • юннанську;
  • пекінсько-столичну;
  • чаочжоуську.

При цьому базові принципи і підхід до чаю єдині у всіх цих формах, оскільки дао пронизує все, як прийнято говорити в Піднебесній.

Як проходить чайний ритуал

Отже, розглянемо сам процес чайного ритуалу на прикладі чаювання пін ча з бесідою про сутнісні речі. Як правило, такі бесіди передбачаються у процесі чаювання. Починається сам процес із підготовки чайного посуду, який розташовується особливим чином на спеціальній чайній дошці ча бань. Посуд прогрівається окропом і так готується прийняти чай. Далі відбувається знайомство з самим чаєм у сухому вигляді. Усі гості, по черзі зігріваючи диханням чай, налаштовуються на його тонкий аромат, оцінюють вид і форму сухого чайного листа. Це процес оживлення сплячого чаю до його заварювання. Дуже важливий етап для співналаштування всіх гостей простору чаювання.

Далі починається заварювання чаю, яке може відбуватися до 10 і більше разів із короткою витримкою чайного листя в гарячій воді (швидке заварювання, майже не настоюючи). Цікаво, що за традицією використовується 2 головні заварювальні посудини: чайник – батько чаю, а також чаша справедливості – мати чаю. Це дозволяє швидко і точно заварювати чай, символічно возз'єднуючи чоловічий і жіночий першопринципи під час чаювання. При цьому в результаті такої взаємодії народжується і сам чай, який наливається в малі чаші-піали і пропонується гостям. Також він є підношенням усім тонким сутностям, присутність яких передбачається в загальному полі чаювання.

Важливо відзначити, що в ході чаювання ми переслідуємо досить просту, але глибоку мету – інтегрувати свої статки з часом і місцем. Тому з точки зору спілкування, комунікації, взаємодії чай є посередником, провідником, медіатором і резонатором для кожного присутнього на чаюванні, і таким чином породжується загальне поле взаємодії. Для цього строго дотримуються принципи кола, рухи за годинниковою стрілкою і використання обох рук. Усі предмети передаються і приймаються тільки двома руками. Одна рука – це відсутність балансу, дві руки – це рух від серця до серця, це один із базових принципів чайної церемонії. Той же, хто заварює чай, називається чайним провідником. Більш високий статус, що має на увазі духовний підтекст, – чайний майстер. Така людина проводить енергію чаю, заварюючи його для всіх присутніх, виконуючи особливу роль і беручи на себе досить велику відповідальність.

Мета проведення спільних чаювань глибоко йде в соціальну природу людини. Так у мові японського дзену є термін ітідза. Це спільне сидіння в єднанні, обов'язкова умова спів-творчості і спів-буття. Це саме та мета практики Шляхи чаю, яка має духовну основу, коли людина, взаємодіючи в рамках чаювання, потрапляє у простір, де проявляється це єднання в загальне поле і чай розчиняє кордони его. Цей ефект спільності, з'єднання є і у вищому шарі чайної культури, у спрямованій в Небо (досить умовно роздільній) буддистській, конфуціанській або даоській практиках Чаю.

Редакція рекомендує: Календар-практикум 2022 – це «скринька з передбаченнями», яка допоможе вам налаштуватися на успішний день і уникнути можливих неприємних сюрпризів. Мотивуючі цитати, питання для роздумів і дихальні практики – це прості способи створювати кращі дні свого життя, вчитися розуміти себе та події, що відбуваються, долати стреси.

Класифікації чаю

Класифікація чаю і чайних станів у Китаї була побудована на системі У-сін, яка описує круговорот 5 першостихій (вогонь, земля, метал, вода, дерево). Ці ж принципи закладені в китайській традиційній медицині і бойових мистецтвах. Подивимося для прикладу на заварювання білого чаю Білий піон. Білий колір за У-сін – це колір металу. Він є за своєю природою твердим, холодним і пронизливим. Відповідно, енергія білого чаю охолоджуюча, дозволяє занурюватися глибоко в суть, пронизувати щось і наводити ясність. Це і є енергія металу, енергія холоду і ясності відсікання зайвого.

Кожен сорт і вид чаю, кожен урожай, зібраний на різних територіях, і вода мають свою унікальність. Смак і стан чаю зібрано з кількох субстанцій, таких як сам чай, наша увага, вода, енергія стихії, яка присутня у просторі, і час. Час – це момент, у якому і відбувається чаювання. Саме час найтонший і найцікавіший для розуміння у процесі чаювання. Вищий рівень саморефлексії під час чаювання – уловити пульс часу і себе в ньому.

Якщо чаювання підготовлене і проходить правильно, то з'являється особливий чайний потік, і учасники можуть більш тонко спостерігати за змінами в собі, у чаї, навколо. Формальна частина на цьому майже закінчується: усі зібралися, познайомилися, побачили одне одного, випили одну, другу, третю чашку. По третійї чашці може з'явитися ефект загального поля, співналаштованості, психологічного і біоритмічного резонансу. Усі присутні вже в одному ритмі п'ють чай і спілкуються. Із цього починається комунікація навколо вже заданої теми або просто насолода чаєм і його смаком. Далі учасники намагаються вловити свій стан і за допомогою чаю змінити його на краще.

Специфіка атмосфери чаювання ще і в тому, що вона багато в чому розчиняє думки, конструкти, установки з минулого досвіду людини. Щось в цьому розчиненні залишається, а щось – спливає із глибин свідомості і вимагає уваги. Багато хто сприймає китайську чайну церемонію як щось надто складне, вигадливе, екзотичне і театральне. Це не вписується в повсякденне життя. Насправді китайська чайна церемонія – одна із найбільш практичних і прагматичних речей, що упорядковують свідомість і думки. Критерієм зазвичай служить кінцевий результат, при наявності якого можна отримати або розпізнати смак, невловимий у звичайному житті, він тонший, глибший і, найголовніше, саме він і дає стан. Із жмені чаю через смак і спілкування ми розпаковуємо в собі цілісний, наповнений стан.

Що дає чайна церемонія

Чайна церемонія дає можливість відчути момент тут і зараз, у загальному потоці часу і змін. Це дуже цінний стан і досвід, але говорити про нього досить складно, оскільки мова не може передати всього обсягу цих станів і практик. База структури, її фундамент – це чайна дошка. Будь-який будинок, будь-яка спільнота людська стоїть на якомусь базисі. І сама людина має якийсь базис. Гармонійні форми, що створюють предметну основу чаювання, – чайний посуд. Тому посуд, його тонкість і естетика дуже важливі, недарма він є найчастіше твором мистецтва. Живе наповнення форм, річка життя в чаюванні – це чай і вода. Як наше дихання і увага.


Петро Потопахін
Культуролог, методолог, ігропрактик, засновник і концепт-директор «Інституту культурних стратегій»
17.07.2020 00:00:00
0
1233

Коментарі:

Увага: HTML символи заборонені!